Роль книги у вихованні дитини

Засоби масової інформації впливають на наших дітей кожного дня близько 3-5 годин. Вони приховують у собі загрозу не лише для здоров’я дитини, а й для її психічного та інтелектуального розвитку. А хто з нас не мріє бачити своїх дітей здоровими і щасливими? Хто не хоче навчити свою дитину тому, як досягти успіху? Для цього передусім і потрібно маленькій людині навчитися читати і полюбити книжку.

Ростити читачів… «Для чого?» - спитаєте ви. В нашу еру інформаційних технологій, тотального наступу Інтернету і телебачення екран стає чи не головним вихователем дитини. Дитина дивиться все підряд – рекламу, бойовики, фільми жахів, «мильні опери», безглузді комедії для дорослих. Бо, на жаль, гарних, яскравих, пізнавальних програм для дітей вкрай мало або ж зовсім немає. І дитина поглинає непотріб, наче губка. Наслідки цього стають все більш очевидними. Ось деякі з них:

1) Відставання у розвитку мовлення, бідність і примітивність мови дітей.

2) Багатьом дітям важко сприймати інформацію на слух – вони не можуть утримувати попередню фразу і зв’язувати окремі речення. Їм необхідна постійна зовнішня стимуляція, яку вони звикли отримувати з екрану.

3) Різко знижується здатність до фантазії та творчої активності. Вони втрачають здатність чимось зайняти себе, віддаючи перевагу кнопці: натиснув – і все готово, є нова розвага і забавка.

4) Підвищилась дитяча агресивність і жорстокість. Підлітки знущаються і б’ють однолітків не заради досягнення якоїсь мети або через розбіжності у поглядах, а тому, що в душі порожнеча і хочеться гострих вражень.

Звичайно, викреслити зовсім телевізор і комп’ютер, смартфон з життя дитини ми не можемо. Треба просто обмежити час спілкування з ними. Де ж і в чому шукати заміну їм? Гарна книга – це і вихователь, і вчитель, і друг! Хіба не цьому вчили нас в дитинстві? Цьому треба вчити і наших дітей.

Прилучаючи дитину до книги, ми робимо більш важливу справу: захищаємо її душу; наснажуємо розум і серце; спонукаємо до самопізнання; сприяємо творчій самореалізації особистості, стійкості в різних життєвих ситуаціях.

Поки дитина маленька, ми із задоволенням читаємо їй. Та ось малюк пішов до школи, навчився читати і ми з полегшенням зітхаємо. І це зовсім неправильно. В цей період особливо необхідно обговорювати з дитиною прочитане, задовольняти її потребу в усіх «Чому?», які виникають в процесі читання.

А яка важлива роль батьків при виборі книг для читання!

Адже саме неправильний вибір книги – недостатнє розуміння того, про що йдеться у творі, невідповідність твору віковим особливостям дитини тощо – стає причиною згасання інтересу до книги і читання взагалі.

Впевненість у собі, у своїх силах і можливостях зароджується в дружній, теплій атмосфері сім`ї. Дитина потребує підтримки, уваги, поваги. Якщо в сім`ї з повагою ставляться до книжки, таке ставлення виробляється і в дитини.

Не тільки в школі, але і вдома слід вчити дітей читати й любити книжки.

Мабуть, немає батьків, які б не хотіли навчити своїх дітей швидко і виразно читати. Адже роль книги в житті дуже велика. Чим би не захоплювалася дитина – історією, природознавством, технікою, науковими пошуками – на допомогу їй завжди прийдуть книги. Вони відкривають нові обрії, допоможуть торкнутися історії народу, таємниць природи, буття.

Читання нерозривно пов`язане з письмом, а також з іншими навчальними предметами. У більшості випадків, якщо учень добре читає, він і грамотно пише, краще розвинений, естетично вихований. Якщо він уміє визначати головну думку твору, зробити висновок з прочитаного, тобто вміє логічно мислити, йому легше розв`язувати задачі з математики. Дитині, котра погано читає, складно виконувати домашні завдання, їй не цікаво на уроках.

Працювати з книгою дитина вчиться з першого шкільного дня на всіх уроках, але треба і вдома приділяти значну увагу спілкуванню з нею. Треба прагнути, щоб наприкінці початкової школи наші діти мали швидкість читання не нижча за 120 слів за хвилину. Читання не стане потребою для дитини, як гра й спілкування з однокласниками, якщо не докласти спеціальних зусиль.

Дехто скаже, що це справа вчителя й бібліотекаря. Але ж хто краще за батьків знає сина чи доньку? Як часто дитяча пам`ять роками зберігає сказане батьківське слово! Не можна нехтувати цим шляхом до дитячого серця, тому що для вас може так і залишитися таємницею внутрішній світ вашої дитини.

Виникає запитання: що і як читати з дітьми? Насамперед, слід самому ознайомитися зі змістом багатьох дитячих книжок. Це допоможе краще зрозуміти світ захоплень дитини. Від деяких батьків можна почути, що вони купують багато книжок, а дитина й не дивиться на них. Звичайно, вони помиляються, думаючи, що куплена ними книжка одразу має сподобатись сину або доньці.

З боку дорослих потрібна велика увага до читання молодшого школяра. Якщо дитина тільки починає виявляти інтерес до самостійного читання, купуйте їй тоненькі книжечки з великими малюнками, тому що сторінка, на якій тільки шрифт, лякає дитину. Але з кожною самостійно прочитаною сторінкою впевненість у своїх силах зростає.

Добираючи книжки, слід враховувати індивідуальні особливості, інтереси дітей. Хлопчики часто захоплюються пригодницькою літературою. Цей потяг до пригод цілком зрозумілий, але його треба спрямувати в потрібне русло. Слід простежити, щоб книжки пригодницького жанру не були єдиними в читанні дітей, щоб їм до рук не потрапляли книги дорослих. Треба прагнути до того, щоб книги були різноманітні: казки, пригоди, оповідання про тварин і рослини, про школу, музику й мистецтво. Якщо дитину цікавить життя тварин і рослин, нові машини, подорожі, треба добирати книги, з яких вона могла б одержати відповідну інформацію.

У вихованні любові до книги можуть допомогти і незначні, на перший погляд, моменти. Наприклад, власна бібліотечка, поличка для книжок, можливість обмінюватися книжками з товаришами – все це сприяє зацікавленню дітей.

 

Правила для батьків

Правило 1

Потрібно знайти «ключик», який відкриє шлях до книги

Постійно читаючи разом з дитиною, ви обов’язково помітите, які книги вона любить більше, які краще розуміє. Якщо ваша дитина поки що читає лише комікси або розважальні видання – не поспішайте критикувати. Пам’ятайте – дитина читає! Шукайте позитивні і ефективні шляхи просування до її душі більш значущих книжок. На допомогу вам прийде вчитель або бібліотекар.

Правило 2

Організовуйте вечори сімейного читання. Такі читання беруть початок в народній педагогіці. Прикладом цього може стати сім’я Шевченків, де голова роду –Тарасів дід Іван читав вголос домашнім «Євангеліє», Святе письмо. Хоча зрілий Тарас Шевченко і зневірився в Богові, все ж яким допитливим, начитаним був цей чоловік!

Уявіть вечір: вся сім’я в одній кімнаті, де затишно і спокійно. Один або по черзі рідні люди вголос читають книжку. Якщо дитина бажає, дозвольте їй часом запрошувати на такі вечори друзів. А, можливо, і вашу дитину якось запросять інші родини на вечори свого домашнього читання.

Правило 3

Допомагайте дитині вести «Читацький щоденник», який сприяє розвитку читацьких умінь - розуміти твір, переказувати його, співчувати героям або визначати їх позитивні та негативні риси.

Правило 4

Можна вести «Словничок», куди дитина буде заносити нові слова, які зустріла в книзі. Помагайте розтлумачити слово, показати предмет або явище, яке позначене цим словом.

Правило 5

Показуйте дитині зацікавленість його читанням. Інколи корисно «прикинутися», що для вас теж є новим відкриттям те, що дізналася з книги дитина. Оцінюйте в дитячому читанні не правильність або швидкість, а наполегливість і бажання читати.

Правило 6

Обговорюйте з дитиною прочитане. Дивуйтесь, радійте, переживайте разом з нею. Ненав’язливо перевіряйте якість сприймання того, що дитина читає:
- Перед читанням розгляньте обкладинку книги. Чи знайома дитина з іншими творами автора? Нехай дитина прочитає назву і повторить її, можливо, висловить свої передбачення за змістом книги.

- Чи всі слова були зрозумілими? Уточніть і доповніть розуміння усіх незнайомих слів.

- Обов’язково поцікавтеся після читання – сподобалась книга (твір) чи ні? Чим саме?
- Попросіть розповісти про головних героїв, про найцікавішу подію у творі. Можливо, дитина захоче зачитати вам смішні, захоплюючі уривки. Залиште на хвильку свої справи і уважно послухайте дитину.

- Спитайте, що в книзі є повчальним. Нехай дитина спробує пригадати схожі історії зі свого життя. А, може, у вашій пам’яті спливуть такі ж випадки. Поділіться цим з дитиною.

- Запропонуйте дитині намалювати малюнок до епізоду, який сподобався, вивчити уривок, якщо це вірш.

Правило 7

Якщо ваша дитина любить творити, запропонуйте їй намалювати, виліпити з пластиліну, зробити аплікацію, виріб з конструктора героя чи фрагмент епізоду, який сподобався.

Правило 8

Якщо прочитали збірку віршів, попросіть вивчити один з них у подарунок рідним до свята, як номер для виступу на сімейному концерті тощо.

 Як привчити дітей читати самостійно?

Щоб привчити дітей читати самостійно, можна використати наступні прийоми:

 

Хтось із дорослих починає читати дитині, але на найцікавішому місці зупиняється. Захоплена подіями в книзі, з бажанням дізнатися, що відбудеться далі з героями, дитина в більшості випадків читає самостійно. Дорослі обов`язково мають запитати, про що вона прочитала, похвалити за самостійність, висловити сподівання, що тепер вона завжди читатиме самостійно. Наступну книгу можна починати читати так само. Поступово у дитини прокинеться любов до читання.

 

Можна розповісти захоплюючий епізод з книги. Молодший школяр обов`язково запитає: «А що далі? Розкажи, що було потім». У відповідь треба дати книгу: «Прочитай,  тут знайдеш багато цікавого».

 

Важлива атмосфера читання й слухання в сім`ї.

 

На вечори сімейного читання можна запрошувати друзів дітей.

 

Виховання любові до книги відбувається значно легше в тих сім`ях, де дорослі самі люблять читати, багато говорять про книги.

 

Поміркуймо!

 

Приречений на неуспішність

Жив-був якийсь семикласник Василь. Швидкість читання він мав 38 слів за хвилину, як у першокласника.

Давайте порахуємо, скільки годин йому було потрібно в день на виконання домашнього завдання.

Візьмемо 10-12 сторінок підручника, враховуючи курси історії, географії, літератури. Не кажучи вже про українську мову, хімію, фізику та алгебру з геометрією. Кількість слів на 10 сторінках - приблизно 6500. Ділимо 6500 на 38. Отримуємо приблизно три години.

Три години тільки на читання сторінок підручника!

Щоб зрозуміти і зробити домашнє завдання у письмовому вигляді, знадобиться ще як мінімум стільки ж часу, а то і в три рази більше. Це вже 9 годин, більше третини доби!

До такого Василька марно запрошувати в репетитори найталановитіших вчителів – вони нічого не зможуть зробити! Хлопчик просто приречений на неуспішність, поки не навчиться читати швидше.