|
|
Дитинство
 |
Дитинство –
це чудова пора сподівань
на прекрасне життя
та здійснення мрій.
|
 |
 |
| |
|
|
|
 |
 |
 |
 |
| |
|
|
|
 |
 |
Спогади дитинства, як сонячні зайчики, метушаться, горнуться, висвітлюють, ніби прожектором, дорогі серцю картини. Раннє дитинство... Велика кольорова коробка, а в ній — цілий іграшковий рай. |
|
| Дитинство - це чарівний, казковий, неповторний світ, коли збуваються дитячі мрії, коли віриться, що ти - володар світу, а коли підростеш, то обов'язково станеш знаменитим, тому що зможеш змінити світ на краще. |
 |
Дитинство - найпрекрасніший і безтурботний час. Жодне слово не приносить стільки хороших спогадів, як "дитинство". В дитинстві народжуються перші мрії, фантазії... |
|
 |
 |
|
|
 |
Мені здається, що одна з найбільших удач у житті людини - щасливе дитинство.
Агата Крісті
|
 |
Моє дитинство - чудове. Я була щасливою, коли майже кожного літа їздила на Сумщину до бабусі - маминої мами. |
 |
  |
 |
 |
| Добре, що любов до тварин і природи, в дитинстві привиті малюку,- вічні. Я пам'ятаю всіх своїх вихованців! Мої біла мишка, яка вночі не давала спати, кішка Маша, яку я возила в дитячій колясці; хом'яки, рибки - всіх пам'ятаю. Але особливою, найулюбленішою була собака Рижка, яка жила у моєї бабусі. Хтось із сусідів називав її Бєлка, хтось - Пальма. Вона була з рудою шерстю, чим мені дуже подобалася, та й вона теж не приховувала свою любов до мене: приходила і лащилася до мене, облизувла мені руки, щічки. |
 |
Дитинство, мабуть, тим і прекрасне, що найбільше та найміцніше закарбовується в пам'яті як щось світле й радісне, щоб протягом усього життя гріти душу спогадами.
|
 |
 |
 |
 |
 |
| |
|
|
|
 |
 |
 |
Усі ми родом з дитинства.
Антуан де Сент-Екзюпері
"Маленький принц"
|
 |
 |
 |
|
 |
 |
|
|
| |
Спогади дитинства: барвисті, духм'яні й теплі. Так хочеться зберегти у пам'яті все, не розгубивши жодної краплиночки, жодної деталі, подробиці.
|
|
|
| |
|
|
 |
| Мої друзі… Кожен зіграв важливу роль у моєму житті, я бережу яскраві моменти в пам’яті, які часом спливають з моїх спогадів. Пам'ятаю, як мої друзі з нашого двору навчали мене лазити по деревах, будувати замки на піску. Звичайно ж, я їм дуже вдячна, без їхньої допомоги, можливо, я і не запам'ятала б так своє дитинство. |
 |
Мені дуже подобається грати з друзями. Коли людина щаслива, оточена любов'ю, у неї все буде добре у житті, вона буде успішною, здоровою, творчою. |
 |
|
|
|
|
 |
| |
|
...Перший клас... Ми всі з квітами, з білими бантами, трохи налякані урочистістю, щасливі. Нас дуже багато біля школи, ми чекаємо... |
|
|
Я вважала себе дорослою, бо стала школяркою!
Ще пригадую, що мама в цей день влаштувала свято для мене і моїх друзів: вона і батьки інших дітей продемонстрували казку, фокуси, а ще влаштували конкурси. День пройшов дуже цікаво!
А ще я з любов’ю та ніжністю згадую свою першу вчительку. Вона нас любила, як рідних, про кожного дбала, і всіх лагідно називала. Тому, дивлячись на неї, я дуже хотіла стати саме вчителем початкових класів.
|
|
 |
Дитинство-казка, мов чарівна мить,
Там завжди сонячно і світло.
І річка вдаль приваблива біжить,
А поле травами розквітло.
Там стільки сонця, радості, тепла,
Краси чарівної без краю!
Там наймиліша стежка пролягла,
Лиш вороття туди немає.
Там велетні дерева до небес,
Струмочки чисті гомінливі,
Повсюди стільки казки і чудес…
Там ми були такі щасливі!
В дитинстві все яскраве і дзвінке,
Уміє серце милувати.
А малинове сонечко таке,
Що у словах не передати.
А неба синь нас кликала в політ,
Там чисті роси найсвітліші.
Там вперше пізнавали дивосвіт
Й були, мабуть, найщасливіші.
Надія Красоткіна
|
| Для мене дитинство - щаслива пора, як і для кожної людини. Це - безтурботний час, коли ми пізнаємо світ за допомогою батьків, учителів, друзів. Моя сім'я для мене - найголовніший скарб. Я пишаюся своєю родиною. Кожна людина на землі прагне, щоб її рідні люди були здорові та щасливі, щоб у родині був мир, злагода та спокій. Я з повагою ставлюся до своїх рідних та близьких. Кожного разу у святкові дні наша сім'я збирається разом за святковим столом, ми разом радіємо життю. |
|
|
|
 |
|
Від спогадів душа світліє.
Тут мама й тато молоді...
Тут сонце так приємно гріє,
А я, як пташечка, тоді...
І вільна, і така крилата,
Літала в снах, летіла в світ... |
 |
| Я вдячна своїм батькам за те, що моє дитинство було щасливим. Я не була розпещеною дитиною, проте мала усе необхідне, а головне – їхню турботу та увагу |
|
Коли людина щаслива, оточена любов'ю, у неї все буде добре у житті, вона буде успішною, здоровою, творчою. |
Щоб бути щасливим зовсім не обов'язково повертатися до країни Дитинства. Досить зберігати в серці цю малюсіньку часточку минулого та сподіватися, що вона зігріє моє майбутнє життя й забарвить його в неймовірні й дивні кольори.
|
|
|
