Суспільство завжди намагається жити за встановленими правилами, проте немає жодної людської спільноти, у якій би такі правила не порушувалися. Часто такі порушення мають дріб'язковий характер - наприклад, запізнення учня на урок, перехід дороги за межами пішохідного переходу, а іноді є надзвичайно небезпечними, як от крадіжка чи вбивство людини. Незначні порушення носять назву проступок.
Відносини, пов'язані зі вчиненням людьми суспільно небезпечних діянь та визначенням відповідальності за їх вчинення регулює кримінальне право, а самі ці діяння називаються злочинами.
Правопорушення: проступки і злочини вивчає наука деліктологія. Злочинність вивчає наука кримінологія.
Про ПРОСТУПОК читайте більше ТУТ
Що таке ЗЛОЧИН?
Розглянемо такі ситуації:
1. Група злодіїв, погрожуючи зброєю, пограбувала банк, заволодівши значною сумою грошей.
2. Хлопець на вулиці пограбував дівчину, відібравши в неї сумку.
3. Водій автомобіля грубо порушив Правила дорожнього руху, перевищив швидкість і скоїв аварію, у якій загинуло двоє людей.
У всіх наведених ситуаціях люди порушили закон. їхніми діями завдано значної шкоди. У скоєному є вина порушників. Усе це ознаки правопорушення. Усі правопорушення передбачені Кримінальним кодексом України. Отже, злочин — протиправне суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність), скоєне особою, яка може нести відповідальність, і передбачене Кримінальним кодексом України.
Більшість ознак злочину дуже подібні до ознак адміністративного правопорушення, проте шкода, завдана злочином, набагато більша за ту, яку завдає адміністративне правопорушення.
Зверніть увагу на слово діяння у визначенні злочину. Воно підкреслює, що злочин може бути скоєний як шляхом активних дій, так шляхом бездіяльності. Спробуйте навести приклади злочинів, які можуть бути скоєні шляхом бездіяльності.
І ще одна важлива відмінність від адміністративного правопорушення. При скоєнні злочину винний порушує не будь-який закон, а Кримінальний кодекс України.
Злочином ми можемо назвати лише діяння, що скоєне особою, яка може нести за нього відповідальність.
Види злочинів
Кримінальний кодекс України передбачає майже двісті видів різних злочинів. Така величезна кількість злочинів вимагає певної кваліфікації.
Передусім злочини поділяють залежно від їхньої тяжкості на чотири види:
1. Невеликої тяжкості (передбачено покарання до 2 років позбавлення волі)
2. Середньої тяжкості (передбачено покарання до 5 років позбавлення волі)
3. Тяжкі злочини (передбачено покарання до 10 років позбавлення волі)
4. Особливо тяжкі (передбачено покарання більше 10 років позбавлення волі або довічне позбавлення волі).
Крім поділу злочинів залежно від тяжкості, їх об'єднують також залежно від того, проти чого вони направлені. У Кримінальному кодексі України поділ злочинів здійснено саме за цією ознакою. Кожний розділ Особливої частини Кодексу об'єднує подібні між собою злочини.
Склад злочину
Дуже часто в телевізійних передачах, фільмах, книжках про кримінальні події можна почути або прочитати: «Доведений склад злочину», «Справу припинено за відсутністю складу злочину».
Що ж означають ці слова, які елементи має склад злочину?
1.Суб'єкт злочину
2. Суб'єкт злочину
3. Суб'єктивна сторона злочину
4. Суб'єктивна сторона злочину
Розглянемо кожен із цих елементів.
Отже, почнемо із суб'єкта злочину. Суб'єкт злочину — це особа, яка сама або разом зі спільниками скоїла злочин. Суб'єктом злочину може бути лише особа, яка досягла віку притягнення до кримінальної відповідальності й до того ж є осудною — тобто може розуміти значення своїх дій і керувати ними.
Висловіть свою думку, чи може злочин бути скоєний не однією, а кількома особами. Наведіть приклади злочинів, скоєних кількома особами.
Якщо злочин скоїла не одна особа, можна сказати про скоєння злочину в співучасті. Тих, хто брав участь у злочині, називають співучасниками. При цьому закон передбачає можливість участі декількох видів співучасників.
Види співучасників:
1. Виконавець
2. Організатор
3. Підмовник
4. Пособник
Розглянемо приклад злочину. Громадянин Р. вирішив заволодіти грошима банку. Він дізнався про охорону банку, місце зберігання грошей, а пізніше розподілив обов'язки між учасниками групи. Його приятель С. за певну винагороду запропонував узяти участь у пограбуванні громадянам М., В. та О. Громадянин М. виготовив відмичку для сейфа. В. та О. вночі проникли до банку й за допомогою відмички заволоділи грошима.
Висловіть припущення, яку роль у скоєнні злочину відігравала кожна із зазначених осіб.
Усі згадані особи брали певну участь у скоєнні злочину. Однак їхня роль була різною. Громадянин Р. у цьому випадку був організатором злочину. С., який залучив до участі в злочині інших осіб, є, з точки зору Кримінального кодексу, підмовником. М., який сприяв вчиненню злочину, надавав допомогу в його скоєнні, але безпосередньо не брав участі в ньому, є пособником. А ті, хто безпосередньо вчинили протиправні дії — В. та О., у цьому випадку є виконавцями злочину.
Другий елемент складу злочину — об'єкт. Об'єкт злочину — це те, проти чого він скоюється. У наведеному прикладі об'єктом злочину буде право власності банку на гроші.
Третій елемент — суб'єктивна сторона злочину. Суб'єктивна сторона — це ставлення злочинця до скоєного ним і шкідливих наслідків своїх дій. Коли йдеться про суб'єктивну сторону злочину, насамперед говорять про форму вини.
Форма вини:
1. Умисел
2. Необережність
3. Злочинна недбалість
4. Злочинна самовпевненість
Якщо злочинець розуміє небезпеку скоєного ним, свідомо порушує закон і бажає, щоб було завдано шкоду, ідеться про умисний злочин. Саме такими завжди є грабіж, крадіжка, хуліганство. Коли ж злочинець не хотів заподіяти шкідливих наслідків, говорять про злочин, скоєний із необережності. У разі, якщо злочинець не бажав заподіяння шкідливих наслідків, хоча міг і повинен був передбачати небезпеку, ідеться про злочинну недбалість. Саме таку недбалість виявили керівники Чорнобильської атомної електростанції, не передбачивши небезпеку, яка згодом призвела до страшної катастрофи. А от водій автомобіля, який перевищив швидкість, розуміє небезпеку, але сподівається уникнути шкідливих наслідків завдяки своїй майстерності — тут має місце злочинна самовпевненість.
І нарешті, об'єктивна сторона злочину. Її становлять протиправне діяння (те, чим безпосередньо порушують закон), шкідливі наслідки діяння, а також причинно-наслідковий зв'язок між ними. Так, в одному з прикладів, наведених на початку, складовими об'єктивної сторони злочину будуть перевищення швидкості водієм (протиправне діяння — порушення Правил дорожнього руху) і загибель двох людей (шкідливий наслідок), яка настала внаслідок цього (наявний причинно-наслідковий зв'язок).
Проаналізуйте наведені ситуації. Визначте наявність злочину, його склад.
1. Громадянин П. вирішив викрасти автомобіль. Він обрав автомобіль для викрадення, з'ясував режим дня його власника. Громадянин Т. на прохання П. зробив спеціальну відмичку. П., не маючи достатнього досвіду водія, умовив водія таксі М. відігнати машину на дачу С., який за велику плату сховав автомобіль. Операція пройшла успішно, але невдовзі поліція затримала всю групу.
2. Група хлопців — 16-річні Андрій, Євген, Дмитро, 14-річний Віктор і 12-річні Руслан і Павло — майже щодня збиралася на подвір'ї школи, уживала алкоголь, а часом і наркотичні речовини. Одного разу, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння та скориставшись відсутністю сторожа, який захворів, вони розбили камінням вікна школи та кількох кіосків неподалік, розкидали товари із цих кіосків, розлили молоко та сік із розчавлених ними пакетів. Коли двоє перехожих спробували їх зупинити, старші хлопці накинулися на них, намагаючись збити з ніг. Лише поліцейський наряд припинив їхні дії.
3. На сімейне свято до громадянина К. завітало кілька друзів. Невдовзі вони разом із господарем увійшли в одну з кімнат, де господар продемонстрував їм колекцією старовинної вогнепальної зброї. Гості розглядали колекцію, дехто навіть пробував натискати на спускові гачки. Раптом з однієї з рушниць, яка здавалася небоєздатною, пролунав постріл, куля влучила в гостя, що стояв поруч. Постраждалий отримав тяжке поранення, але, завдяки вчасній допомозі, залишився живим.
4. Громадянин В. повернувся з роботи на власній автомашині. Коли він відкривав гараж, до нього підбіг юнак і впритул зробив кілька пострілів з обрізу, від яких В. помер на місці. Кинувши зброю, юнак сів на мотоцикл, який чекав його поруч, і зник. Наступного дня міліція затримала юнака — громадянина С. Виявилося, що він здійснив убивство на замовлення конкурента вбитого — Р., який повідомив інформацію про загиблого та дав кошти на здійснення вбивства. За скоєне вбивство С. отримав 30 тис. доларів. За кермом мотоцикла був товариш убивці Ч., якого він попросив допомогти, пообіцявши дати гроші на новий мотоцикл.
5. У магазині «Дитячий світ» спрацювала сигналізація. Отримавши сигнал, на місце пригоди прибув наряд міліції. Винуватцями тривоги виявилися двоє п'ятикласників, які перед закриттям магазину сховалися. Набравши іграшок, вони спробували зникнути з магазину, але спрацювала сигналізація.
6. Двоє безбілетних пасажирів відмовилися сплатити штраф контролеру. Він запропонував їм залишити салон тролейбуса, «зайці» зробили це, але й виштовхали контролера. На зупинці порушники накинулися на нього й почали бити. Поліціант, який був поруч, затримав безбілетників, котрі виявилися ще й нетверезими.
Ваша поведінка — запорука вашої безпеки
Уявімо декілька ситуацій.
1. Пізно ввечері дівчина повертається додому, але на темній вулиці на неї нападають зловмисники.
2. Дорогий мобільний телефон, подарований дев'ятикласнику батьками за успіхи в навчанні, викрадений кишеньковими злодіями в транспорті.
Такі та подібні ситуації, на жаль, трапляються досить часто.
Як же зменшити ризик постраждати від злодіїв?
Як не стати їхньою жертвою?
Поведінка людини часом може стати важливим чинником її безпеки або ж, навпаки, значно підвищити для неї ризик стати жертвою злочинця. Кожен із вас повинен свідомо поводитися так, щоб не давати зайвого приводу злочинцеві. Спробуємо розібратися, як потрібно діяти в різних ситуаціях.
Ознайомтеся з наведеними нижче ситуаціями, запропонуйте, як би ви діяли в них, щоб уникнути чи зменшити небезпеку злочину проти вас. Зімітуйте ці ситуації та запропонуйте шляхи виходу з них.
1. Ви прийшли додому зі школи й побачили двері своєї квартири відчиненими. Якими будуть ваші дії?
2. На вулиці до вас підійшла жінка й попросила надати допомогу малій дитині в сусідньому підвалі, звідки вона не може вибратись. Що робити, як діяти?
3. Ви збираєтеся на дискотеку, з якої вам доведеться пізно повертатися додому. Перед вами виникає питання — що вдягнути, що взяти із собою.
4. Дискотека закінчилася, ви збираєтеся додому. Незнайомі хлопці пропонують провести вас додому. Як вам діяти?
5. Ви один удома. У двері наполегливо дзвонять. У відповідь на питання: «Хто там?» ви чуєте: «Поліція!» І дійсно, через вічко ви бачите людину в міліцейській формі, вона вимагає відкрити двері. Ваші дії?
Щоб зменшити вірогідність стати жертвою злочину, запам'ятайте деякі правила безпеки:
1. Якщо ви прийшли додому, а двері квартири відкриті або ж із неї виходить незнайома людина, ви не повинні заходити в квартиру або підходити до незнайомця. Зверніться до сусідів, попросіть викликати поліцію. Спробуйте від сусідів передзвонити собі додому. Не намагайтеся стежити за підозрілою людиною — це дуже небезпечно. Помітивши вас, правопорушник може вирішити позбавитися небажаного свідка!
2. Не заходьте в незнайомі приміщення, тим більше з незнайомими людьми.
3. Збираючись на дискотеку або будь-яке інше місце, де буде чимало людей, подумайте про свій вигляд. Надто відкритий чи незвичайний одяг може спровокувати інших на злочин. Не треба захоплюватися дорогими прикрасами. Подумайте про взуття, в якому ви будете, — воно має бути зручним не лише для танців, а й у разі потреби для втечі від переслідувачів. Не втрачайте пильності жодної хвилини!
4. Не бажано вирушати в дорогу темними вулицями з незнайомими людьми. Краще знайдіть компанію серед своїх приятелів. У разі необхідності зателефонуйте батькам. У крайньому випадку, ще залишаючись на дискотеці, у присутності інших людей і так, щоб це чули ваші незнайомі провожаті, зателефонуйте додому та повідомте батьків про те, з ким ви вирушаєте додому.
5. Навіть почувши відповідь: «Поліція!», «Швидка допомога» тощо, не поспішайте відчиняти двері. Не стійте навпроти дверей, особливо якщо вони не броньовані! Попросіть зайти пізніше, але не кажіть, що батьків немає вдома, — скажіть, що вони сплять або погано себе почувають і не можуть підійти. Пам'ятайте, що навіть поліція має право без згоди мешканців зайти до помешкання лише за рішенням суду або в разі невідкладної необхідності припинити чи попередити злочин. Якщо двері починають вибивати, незважаючи на ваші слова, по можливості закрийтеся в найдальшій кімнаті, де є телефон, дзвоніть у поліцію, вийдіть на балкон і кличте на допомогу. При необхідності привернути увагу краще кричати: «Пожежа!» Як свідчить досвід, чимало людей швидше зреагують на цей крик (хоча б із цікавості!), аніж на заклик про допомогу.
Цивільна відповідальність неповнолітніх
Малолітні особи не відповідають за заподіяну шкоду. Згідно ст. 1178 ЦК України за заподіяну шкоду особами, що не досягли 14 років несуть відповідальність їхні батьки (усиновлювачі), опікуни, навчальні, виховні та інші установи, якщо вони не доведуть, що шкоду було завдано не з їх вини.
І мати, і батько відповідають за малолітніх за принципом рівної дольової відповідальності. Вони несуть відповідальність за неналежне виконання своїх батьківських прав та обов’язків, які закріплені в Сімейному кодексі України, опікуни, усиновлювачі несуть аналогічну відповідальність.
У разі встановлення опіки за життя батьків, не позбавлених батьківських прав, відповідальність за завдану підопічним шкоду можуть нести солідарно як батьки малолітнього, так і його опікун.
При відшкодуванні шкоди, завданої малолітнім, не виключається можливість укладення письмового договору між особою, зобов’язаною відшкодувати завдану шкоду і потерпілим, чи проста домовленість між ними, що звільняє від необхідності звернення до суду.
Заклади, які зобов’язані здійснювати нагляд за малолітніми – це навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, приватні школи, спеціальні навчальні заклади. Вони несуть відповідальність, якщо не доведуть відсутність своєї вини. На заклад, де діти знаходяться невизначений час обов’язок відшкодування шкоди не покладається.
Установа, яка відшкодувала шкоду, має право пред’явити зворотну вимогу до особи, винної у її завданні, яка порушила вимоги педагогічного характеру, наслідком чого стала неправомірна поведінка дитини.
Відповідальність всіх вище перелічених осіб – це відповідальність за власну вину. У зв’язку з цим вони позбавлені права регресної вимоги до малолітнього при досягненні ним повної дієздатності – тобто повноліття (18 років).
Щодо цивільної відповідальності осіб віком 14-18 років, то неповнолітній самостійно відповідає за невиконання договору, укладеного ним самостійно, а також за згодою батьків.
Однак, якщо в неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть його батьки.
У випадку заподіяння шкоди неповнолітнім у віці від 14 до 18 років він відповідає на загальних підставах. Якщо в нього немає майна чи заробітку достатнього для відшкодування шкоди, шкода відшкодовується цілком чи у частині, якої не вистачає, його батьками.
У разі відшкодування зазначеної шкоди, батькам надається право довести, що шкоду було завдано не з їх вини.
Обов’язок батьків чи закладу, який за законом здійснює функції піклувальника відшкодувати шкоду припиняється:
1) після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття;
2) коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Батьки зобов’язані відшкодувати шкоду, завдану дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, протягом 3-х років після позбавлення їх батьківських прав, якщо вони не доведуть, що ця шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов’язків.
Адміністративна відповідальність неповнолітніх
Адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного порушення 16-річного віку.
До осіб віком 16-18 років, які вчинили адміністративне правопорушення застосовуються заходи впливу:
1) зобов’язання публічно попросити вибачення у потерпілого;
2) попередження;
3) догана або сувора догана;
4) передача неповнолітнього під нагляд батькам чи педагогічного, трудового колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
У разі вчинення особами віком 16-18 років правопорушень, передбачених наступними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення (у тексті – КУпАП), вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах:
— 44 (незаконне вироблення, придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збути в невеликих розмірах);
— 51 (дрібне розкрадання державного або колективного майна);
— 121-127 (порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів);
— ч. 1, 2 статті 130 (керування транспортними засобами в стані сп’яніння);
— 173 (дрібне хуліганство);
— 174 (поширювання неправдивих чуток);
— 185 (злісна непокора розпорядженню або вимозі працівника міліції чи їх образа);
— 190-195 (порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж вогнeпальної, холодної або пневматичної зброї);
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком ст. 185 КУпАП) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП:
1. попередження;
2. штраф;
3. сплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення;
4. конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення;
5. позбавлення спеціального права (до 3 років);
6. виправні роботи (до 2-х місяців, 20 % від зарплати);
7. адміністративний арешт (до 15 діб).
Кримінальна відповідальність неповнолітніх
Чинне законодавство передбачає, що кримінальній відповідальності та покаранню підлягають особи, яким до скоєння злочину виповнилось 16 років (ст. 22 КК України). Лише за деякі злочини, спеціально вказані в законі, кримінальна відповідальність може настати з 14 років.
Згідно ч. 2 ст. 22 КК України особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за:
— умисне вбивство (статті 115-117 КК України);
— посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги представника іноземної держави (статті 112, 348, 379, 400, 443 КК України);
— умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345, 346, 350, 377, 398 КК України);
— умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345, 346, 350, 377, 398 КК України);
— диверсію (стаття 113 КК України);
— бандитизм (стаття 257 КК України);
— терористичний акт (стаття 258 КК України);
— захоплення заручників (статті 147 і 349 КК України);
— зґвалтування (стаття 152 КК України);
— насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153);
— крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308 КК України);
— грабіж (статті 186, 262, 308 КК України);
— розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308 КК України);
— вимагання (статті 189, 262, 308 КК України);
— умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399 КК України);
— пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277 КК України);
— угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278 КК України);
— незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 278 КК України);
— хуліганство (стаття 296 КК України).
Разом з тим, вже з 16, а не з 14 років, настає кримінальна відповідальність за вбивство з необережності і умисне легке тілесне ушкодження.
Джерело: http://www.obljust.te.ua/
| 
